ЧАЙ З МЕДОМ

Василь СОЛОМКА

"Нікому не забороняється додавати ароматний мед в міцний гарячий чай. Медовий аромат все-таки залишиться, а ось цілющі властивості значно зменшаться, тому що мед різко втрачає свої властивості при нагріванні більше 40°С. Про це знають не тільки пасічники, але повинні зна­ти і лікарі. На жаль, знають не всі..."

І.Філіпова "Здоров'я на крилах бджоли"

Цитування подібних рекомендацій можна продовжувати. їх без ліку... І всі бездумно (безоглядно) їх дотримуються. Як підтвердження наводжу наступний фактом. На зібранні пасічників у м. Тер­нополі я запропонував підняти руку тим, хто п'є чай не вприкуску (кидає мед у гарячий чай). Не піднялася жодна (більше ніж із сотні!) рука — всі дотри­муються "рекомендацій". Я також був ка­тегоричним прибічником такого вживання всіма нами улюбленого продукту. Ще б пак — рекомендації підтверджувались резуль­татами досліджень солідних вчених, які викладені в товстих книжках. Ось вони:

-      50 °С — руйнується діастаза — Младенов

-      45 °С — руйнується інвертаза — Младенов

-    60 — 70 °С — інтенсивна втрата аро­матичних речовин — Чудаков

-     1>60 ЗЄ — відбувається інтенсивна деструкція білків, вітамінів, ферментів, ензимів та інших біологічно активних речовин — Чудаков

-    О60 °С — відбувається інтенсивне руйнування ферментів — Темнов

Якщо поглянути на ці дані, то, не за­думуючись, можна сказати — кидати мед у чай не можна ні в якому разі. Це "не за­думуючись...". А якщо все-таки подумати...

По-перше, звертає на себе увагу межа температури в 60 °С... А по-друге — вже ця температура вища за поріг нашої чут­ливості... (кожен може перевірити на собі). Звертає на себе увагу і слово "інтенсивне", і виникає питання: "А як швидко?", "Наскільки ж все "воно" руй­нується, поки ми чай вип'ємо?"

Оскільки ніхто цього не досліджував, давайте разом "подумаємо".

Як ми заварюємо чай? Заливаємо листочки абу цурупалки чаю крутим

кип'ятком (100 °С) і чекаємо 3 — 5 хв, поки чай настоїться. Температура за цей час прогресивно знижується до 80 — 90 °С. Після того як чай настоявся, йо­го можна (потрібно) споживати. Для ць­ого ми його наливаємо в чашки (холодні, як правило), і температура його змен­шується ще на 5 — 10 °С. Але ж при тем­пературі 70 °С продукти також ніхто не вживає (шкіра в роті облазить). І лише коли температура вашого (нашого) чаю досягне (опуститься) десь до 60 °С, а то й нижче, його можна вживати. Але ж він у нас ще не солодкий. Ось тепер, а ніяк не раніше, в нього можна кинути мед. "Не можна, діду. Що ви кажете. Руйнуються ж ферменти, втрачаються ароматичні ре­човини... Ви ж самі вище привели он які докази!" Так — і руйнуються, і втрача­ються. Але ж наскільки і як? Для цього давайте розглянемо, як же швидко вони (ферменти) руйнуються і куди аромати втрачаються... Наводжу результати фун­даментальних досліджень J.White, 1993:

-      при ЗО °С — кількість діастази зменшується на половину за 200 днів ;

-      при 60 °С — кількість діастази зменшується на половину за 1 день ;

-    при 80 °С — всього 1,2 год.

Таким чином, якщо мед кинути в чай

при температурі 80°С, то за 1,2 год його ферментативна активність зменшиться і то лише наполовину, а при 60°С те ж са­ме за 1 день. А хіба ж ми чашку чаю п'ємо цілий день а чи навіть годину. То­му я і стверджую, що можна пити чай з медом "не вприкуску"!

"А як же оксиметилфурфурол?" — спитаєте. Безумовно, кількість його збільшиться. На скільки? Не знаю — не міряв. Але впевнений, що ніякої шкоди від того не буде. Підтвердженням цього слугує те, що всі, підкреслюю — ВСІ фасовані американські меди для того, щоб довше не кристалізувались, перед фа­совкою короткотерміново (на 5 хв) нагрі­ваються до температури понад 80 °С. І після цього вони відповідають їхнім національним стандартам. Правда, вимо­ги щодо рівня оксиметилфурфуролу в них менш жорсткі, ніж у нас. Загалом же страхи перед оксиметилфурфуролом у нас перебільшені (надумані). Стверджу­ють, що в каві і пепсі-колі оксиметилфур­фуролу в сотні разів більше, ніж в медові. А будь-яку карамельку можна назвати "пігулкою оксиметилфурфурольною..."

Зараз про втрату аромату. Читаємо уважно вже наших вчених:

-   при ЗО — 40 °С — починається втрата ароматичних речовин меду — Чудаков (згадаймо, які влітку йдуть з медогонки!!!)

-   при 60 — 70 °С — інтенсивна втрата ароматичних речовин — Чудаков

При ЗО — 40 °С починається, а при температурі більше 60 °С інтенсивно

продовжується втрата ароматичних речо­вин. І куди ж вони втрачаються та ще й інтенсивно? Ароматичні (запашні) на те вони й ароматичні, щоб вилітати з меду і своїм запахом зачаровувати споживача напою (чаю). І більше їм (летким речо­винам) нікуди діватись, як випаровува­тись у повітря. Нехай вилітають і напов­нюють приміщення своїми ароматами і закликають всіх споживати он який чу­довий запашний мед. А "вприкуску" ви проковтнете мед з усіма його ароматами, і ніхто навіть знати не буде, що ви чай п'єте... (аромати просто змарнуємо, про­ковтнемо їх і все...).

 

Таким чином, ні в якій мірі не сумні­ваючись у результатах досліджень вче­них, а правильно їх читаючи (інтер­претуючи) і дотримуючись їх, я вже більше двох років (після того, як прочи­тав Д.ШЬке) знову став пити чай з ме­дом, кладучи його в чай безпосередньо перед споживанням.

 

 

Бджолярський круг/За рентабельну пасіку N° 1, 2010