Після виходу в світ моїх книжечок "Мій мед - Ваша аптека" і "Пилок квітковий (обніжжя бджолине), перга і Ваше здоров'я" більш ніж десятитисячними накладами до мене неодноразово звертаються пасічники "- напишіть, діду, такий же "букварик" і про забрус". А коли громада просить, то відмовляти не гоже.
Переглянувши свої публікації, в яких йшлося про забрус, я впевнився, що за 5 — 7 років пасічникування, які пройшли після їх публікації інформації і знань таки прибуло, але простим доповненням до того, що я Вам раніше повідав, не обійтись.
І починати треба з терміну (поняття), а іцо ж таке забрус? Щоб однаково розуміти про іцо йдеться. Я переглянув підручники та енциклопедії по бджільництву і (в більшості) з них знайшов „ слово "забрус". Половина з них дає пояснення, що це воскові кришечки, якими бджоли запечатують мед в стільниках. Інша половина посилає до терміну "печатка", де практично, те ж саме пояснення. Про продукт бджільництва з назвою "забрус" в цій літературі (спеціалізованій) ані чирк. Хто не вірить — перевірте.
В популярній же літературі (про лікування продуктами бджільництва) термін зустрічається частіше і йдеться про ті ж таки воскові кришечки, і стверджується що в них є пилок, прополіс і надчистий віск... Але ж всі ми продаємо верхні частини чарунок стільників з медом. При розпечатуванні вилкою дехто заливає сухі кришечки ценрофужним медом... При цьому співвідношення "кришечки: мед" всі роблять як кому на ум збрело.
Оскільки в літературі (науковій і популярній) задовільного пояснення я не знайшов, я вирішив звернутись до нормативних документів. Якщо виходити з того, що в Україні добувається щорічно 50 — 80 тис. тон меду (див. ж. "Пасіка", №3, 2009, с.2), а забрусу десь 20-та частина, то продукту під назвою "забрус" в Україні виробляється 2,5 — 4,0 тис тон. Реалізується він орієнтовно по ціні меду (20 — ЗО) грн./кг. Значить в ціновому вираженні цього продукту на ринку на 25—100 млн грн.. Повинен бути державний стандарт на цей продукт, бо сто мілйонів вже. Шукаю ДСТУ... Так от доповідаю вам — стандарту на продукцію вартістю до ста мільйонів гривень в Україні немає! (???)
Ну що ж немає так немає. Нам не звикати. Більше 10 років у нас не було стандарту на мед (користувалися ГОСТ СССР — неіснуючої держави). Чому б і ні? — спитаєте. Багатьма гостами союзними користувалися і нічого. Якраз "чого". Росіяни розробили свій ГОСТ на мед, а про союзний забули і не активізували його (не змінювали на відповідність новим вимогам і міжнародним стандартам, законам, досягненням науки. Іншими словами в частині меду нас (нашого меду) неначе і не було на планеті Земля. А ми весь час мріяли і бідкалися про експорт...
Ну добре., немає ДСТУ на "забрус" — відкриваю ДСТУ. Терміни і визначення". І що ви думаєте? Забрусу і там немає. На гудзики на штанях і на резинку від трусів розробників ДСТУ є, а на продукцію десятки мільйонів грн. — немає.
От і давайте спробуємо дати відповідь нашим клієнтам на питання "- Що таке забрус?". Заодно і собі, щоб чітко знати за що і чи правильно ми беремо з людей гроші.
А коли ж з'явився цей продукт, який ми називаємо "забрусом"? Відповідь очевидно (можна) шукати в назві, яка про "кришечку" і про "печатку" нічого не говорить. Я вважаю, що "забрус" це те, що "за брусом". Та частина стільника, яка виступає за бруси, з яких зібрана рамка. У всякому разі сьогодні це так. Ця частина зрізується ножем, який рухають по брусу. Таким чином продукт з назвою "забрус" не міг появитись раніше ніж була винайдена рамка?
А ще таке — верхню частину чарунок стільника просто так же не зрізували, а почали зрізувати лише тоді, коли треба було ставити в медогонку, яка з'явилася в 1865 році.
Таким чином продукт під назвою "забрус" з'явився (міг з'явитися) лише біля 140 р. тому . І те, що в нашій популярній літературі інколи зустрічаються "... на берестяних грамотах у Новгороді в списку товарів, які відпускалися шведам, крім звичних воску та меду, траплялося слово "забрус". 1 не в малій кількості — пудами..." Це говорить або ж про недобросовісність авторів, які це стверджують, або ж переписують один у одного. ( В одній з своїх публікацій і я "согрішив"). У випадку ж коли такі записи є насправді, тоді можна стверджувати, що ми не все знаємо про технології пасічникування на Русі з наявністю у бортях брусів (можливо рамок, чи чогось подібного). І верхню частину стільників для чогось же зрізували? Для чого? Чи може була медогонка, або ж інша технологія відділення меду? А можливо паші предки знали, що "забрус" то краща частина медових язиків? А це вже можуть бути, без перебільшення, революційні відкриття.
Учені з Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича (Л.І.Боднарчук та І.М. Нагарна) підкреслюють, що значна різниця виявлена між стільниковим і центрофужним медом за ступенем бактерицидності, який обумовлений лізоцимом. У стільниковому меді вміст його досягав 16,25 +/- 5,3 мкг/мл, а в центрофужному — менше 2 мкг/мл. Очевидно не випадково вважають більш цілющим стільниковий мед" ("Пасіка", № 1 за 1996,). А.І.Рут також відзначає, що стільниковий мед має тонкий (ніжний) аромат, якого немає в центрофужному меді, тому що при застосуванні навіть кращих механічних способів відкачування меду деяка частина його аромату неминуче втрачається (А.И.Рут и др. "Энциклопедия пчеловодства", М„ 1964 г.). Мені запали в душу ці слова знаних дослідників і я подумки повертався до них, вкотре запитуючи себе: "Чому таку значну різницю за ароматом має біологічно активний мед з одного вулика і навіть з однієї рамки? Чим можна пояснити той факт, що в стільнику мед ароматний і з лізоцимом, а як тільки відкачали — лізоциму в меді майже немає і він стає не таким запашним.
Для себе я намалював поперечний розріз стільника. Чарунки стільників мають нахил до горизонту більше 7° (для наглядності). І я таки знайшов пояснення, яке мене на сьогодні поки що влаштовує. Лізоцим (та й інші леткі складові меду), напевне, мають значно меншу питому вагу, ніж мед. І насамкінець концентрується безпосередньо під восковими кришечками. Перед відкачуванням меду або під час цього процесу ми зрізуємо кришечки, при цьому відбираючи з меду і левову частину лізоциму, який відходить до забрусу, що значною мірою обумовлює його- цілющі властивості.Визначимо відносний вміст лізоциму в забрусі порівняно з центрофужним і стільниковим. За даними Л.І.Боднарчука та Нагарної І.М. процентний вміст лізоциму в відкачаному меді відносно його загального вмісту в меді: (2мкг/мл : 16,25 мкг/мл)х100% = 12,3%. Таким чином, в забрусі залишається біля 88% всього лізоциму і весь він сконцентрований в 5% продукту (меду). Тоді відносний вміст лізоциму в забрусі складатиме: (16,25 мкг/мл х 0,88): 0,05 = 286 мкг/мл. Для наглядності всі ці дані зведені в табл..
Продукт |
по об'єму, мкг/мл |
Центробіжний мед |
2,0 |
Стільниковий мед |
16,25 |
Забрус |
286 |
Це означає, що вміст лізоциму в забрусі на порядок (в 10 разів) більше ніж в стільниковому меді і на два порядки (більше ста разів) — ніж в центрофужному. Думаю, що по відношенню до всіх інших складових, які відрізняються від глюкози і фруктози, як і лізоцим за питомою вагою, це співвідношення теж дійсне.
Я кардинально змінив своє ставлення до забрусу — почав цінувати його ще більше! Та й чому б ні?! Адже він якісніший від стільників з медом. А про '"первородний" (чистий-чистісінький від бджоли) віск з кришечок забрусу і говорити не варто — не забуваймо, що в стільниках з медом половина воску — з "непевної"" вощини. А тепер порахуємо: якщо зважити, що стільники з медом
удвічі-утричі дорожчі від центробіжного меду, а забрус значно якісніший від стільників з медом, то скільки ж він (забрус) може коштувати?! То ж бо й воно! А в Україні забрус часто продають за ціною меду, а то й нижче. І ставляться до нього, як до відходів. Можу навести приклади, коли мед, зціджений із забрусу (найкращий мед (!) на кожній пасіці) пускали на самогон, а кришечки (найкращий віск на кожній пасіці !) — у воскотопку разом зі старими стільниками. Та й на державному рівні ставлення до забрусу таке ж саме (див. вище). Нагадую, що йдеться про продукцію, вартість якої десятки мільйонів гривень. Це зовсім не по-господарськи!
Тому то я, бджоляр-аматор і беру на себе сміливість запропонувати наступне: Забрусом називати зрізані верхні частини запечатаних бджолами чарунок стільників з восковими кришечками і медом.
Співвідношення між цими двома складовими оговорити в ДСТУ або технічних умовах на забрус, які негайно необхідно розробляти, тим кому це визначено!
Бджолярський круг/за рентабельну пасіку №3, 2009